Почему национальная экономическая стратегия 2030 может провалиться: Олег Нивьевский. Продовольствие| Экономика

0
112


6 листопада, за ініціативи президента Володимира Зеленського було здійснено Аудит економіки держави та представлення його результатів.
Довго думав, що мене муляє з новопрезентованою Національною економічною стратегією розвитку 2030, і нарешті зрозумів. Спробую коротко.

Позитив
Звичайно, хочу поздоровити розробників з фіналізованим продуктом. Це неабияке досягнення. Я, свого часу, брав активну участь в написанні і редагуванні стратегій і знаю, наскільки це важке завдання. Після цього вже можна і критикувати, і сваритись, і все інше. 
Але головне, що є продукт, навколо якого можна конструктивно працювати.
Ляпи
Звичайно, в новій стратегії є багато ляпів, неточностей і відверто контраверсійних пропозицій. 
Наведу лише три речі по аграрному сектору і селу, але лише для того, щоб показати вищенаведені тези. Можна було також і по інших напрямках, але це вже не формат звичайного допису.
1. Стратегічний промах – ігнорування села
На мій погляд, стратегія робить помилку, яку до цього постійно робили політики – ототожнювання аграрного з сільським розвитком. 

В цій стратегії сільському розвитку взагалі не приділяється уваги. Тобто виходить, що Кабінет міністрів взагалі не має стратегії сільського розвитку? І це коли в країні в селі проживає більше 30% населення. Не плутаймо з регіональним розвитком.
2. Розрахунковий промах – вплив земельної реформи 
Згідно стратегії, прогнозується, що від відкриття ринку землі за 10 років, ВВП України виросте на $80-85 млрд. Якась астрономічна, як на мене цифра. 
Якщо всі ці $85 млрд віднести на агро, воно має зростати щонайменше на 22% в рік, щоб зрости на 85. Але навіть якщо тільки половину 85 млрд віднести на агро (як головний вигодонабувач цієї реформи), а решту залишити на банківське кредитування і інше, все одно це мають бути стахановські темпи реального зростання – близько 15% на рік.
3. Контроверсійний промах
В стратегії дуже багато уваги приділяється детінізації, і навіть є ціль – нуль тіньового сектору. Звичайно, це фантастика. Але дивно, що зі стратегії так відверто «стирчать» вуха по сімейству законопроєктів 3131 «Запровадження вирівнювання податкового навантаження у легальних фермерів і тіньових». Щодо цього була напружена дискусія в червні-липні.
4. Дрібний промах
Чому стратегія називається «економічною», якщо в ній і соціальні, і екологічні, і охорона здоров’я, і культура – майже всі елементи життєдіяльності країни.
Чому є велика ймовірність загального промаху з ухваленням та імплементацією цією Нацстратегії 
Підготовка стратегії дуже нагадала мені підготовку Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій 2015-2020 років. Я в розробці цієї стратегії відігравав ключову роль в написанні кількох розділів та редакційній роботі. 
В ній теж було задіяно біля 180 експертів, активно долучались донори, представники бізнесу і навіть керували окремими робочими групами. Була активна підтримка Єврокомісії в технічному керівництві і написанні цієї стратегії. 
Але була одна велика проблема – зовсім побіжна залученість Міністерства агрополітики до написання Стратегії. Профільне міністерство не було повноцінним «власником» стратегії, хоча офіційно це все відбувалось під його шапкою. 
Відбулось щось на кшталт слідуючого: ви писали цю стратегію, ви її ухвалюйте і виконуйте. І це, не зважаючи на те, що були і виступи, і круглі столи, і від тогочасного міністра і до прем’єра про повне схвалення стратегії (типу події з президентом, яку ми бачили минулого тижня). 
В результаті, взірцева стратегія так і залишилась не ухваленою. 

В результаті, з 2015 року, аграрна політика та політика сільського розвитку в Україні схожі більше на хаос, ніж на політику. 
Поки що з того, що я бачу ззовні, видається виконується саме цей сценарій. Хоча буду радий помилитись.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here