Домой Взяточники влаштування родичів, дива авторозподілу та ігнорування процедур

влаштування родичів, дива авторозподілу та ігнорування процедур

Чому після розслідування «Схем» і оголошення підозри голові Конституційного суду Олександру Тупицькому, його колеги по КСУ досі не зібралися і не оцінили його дії? Коли дружини чи родичі одних суддів КСУ є помічниками й науковими консультантами інших – це непотизм, кумівство чи старі суддівські традиції? Чому попри те, що 13 із 15 суддів КСУ брали самовідвід у резонансній справі про скасування частини антикорупційної реформи через нібито конфлікт інтересів – вони все одно голосували? Як Тупицький став доповідачем у справі призначення директора НАБУ Артема Ситника завдяки заводу, пов’язаному з олігархом Коломойським? Як співдоповідачем у справі про продаж землі за поданням нардепів від «Батьківщини» став суддя КСУ Сергій Сас – який сам у минулому був депутатом цієї політсили? І зрештою, як сталося, що в суддів Конституційного суду і досі немає етичного кодексу – попри вимоги закону?

«Схеми» відкривають залаштункову діяльність суддів Конституційного суду – одного з ключових елементів у правовій системі України, що має забезпечувати верховенство основного закону – Конституції.

10 лютого, центр Києва. У ворота Конституційного суду заїжджає автомобіль – у його номерному знаку «КС» збігаються з першими літерами установи, до якої він приїхав. Авто привезло суддів Конституційного суду: кожного з них держава забезпечує охороною і службовим автомобілем.

10 лютого журналісти зафіксували, як у ворота КСУ заїхала Toyota Camry з номерними знаками «КС» – вона привезла суддів Конституційного суду

Наразі в автопарку Конституційного суду, з-поміж інших машин, 15 нових Toyota Camry – стільки ж, скільки й суддів КСУ. Вартість одного авта на момент придбання – понад 800 тисяч гривень.

У автопарку Конституційного суду, з-поміж інших машин, 15 нових Toyota Camry, кожна з яких на момент придбання коштувала понад 800 тисяч гривень

Зарплата судді КСУ різко контрастує із середньою в країні: наприклад, за 2019 рік очільник суду Олександр Тупицький отримав 4,5 мільйона гривень.

За 2019 рік голова Конституційного суду Олександр Тупицький отримав 4,5 мільйона гривень

Згідно з ідеєю законотворців, високі зарплати, службові авто, охорона – все це мало б зробити суддів незалежними, безсторонніми і об’єктивними.

Більше того, закон вимагає, щоб суддями цього суду були особи із високими моральними якостями. Та чи відповідає таким високим вимогам нинішній склад суду?

Новий у лавах КСУ: «давній соратник» людини Зеленського, обраний за «старими правилами»

Віктор Кичун – новий суддя Конституційного суду, висунутий на посаду від фракції «Слуга народу». Його кандидатуру Верховна Рада затвердила 18 лютого 2021 року. За кілька днів після того, 24 лютого, він вже зачитував присягу, обіцяючи «бути незалежним, чесним і сумлінним при виконанні високих обов’язків судді КСУ».

Віктор Кичун міг стати першим суддею КСУ, якого обрали за участі громадськості та міжнародних експертів, але не склалося

Кичун міг стати першим суддею, якого обрали за участі громадськості та міжнародних експертів. Та натомість обрали за старою процедурою – за квотою Верховної Ради.

«Чому призначили без конкурсу? Це дозволяє призначити політично лояльних суддів в Конституційний суд – власне, тих, на яких скаржився президент Зеленський, що вони ухвалили сумнівне рішення», – пояснює правник Фундації Dejure Степан Берко.

Правник Фундації Dejure Степан Берко вважає, що призначення без конкурсу дозволяє призначити політично лояльних суддів в Конституційний суд

За чотири місяці до того, 29 жовтня 2020 року, президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про припинення повноважень усіх суддів Конституційного суду. Це було реакцією на їхнє резонансне рішення, яким вони визнали низку статей антикорупційного законодавства – неконституційними.

«Роботу Конституційного суду я оцінюю як «ураган», і ми говоримо про наслідки цього урагану. Не випадково моє рішення було через законодавчу ініціативу боротися саме з «ураганом», а не з наслідками», – так згодом пояснював свою ініціативу сам Зеленський.

Місяцем пізніше голова держави звернувся до Венеційської комісії із проханням оцінити конституційну ситуацію в Україні. У грудні комісія надала свої рекомендації: утриматися від призначення нових суддів, поки не будуть ухвалені нові правила конкурсу для них – обрання суддів за участі громадськості та міжнародних експертів з прав людини.

Пізніше президент Зеленський відреагував: «Повністю підтримую рекомендації Венеційської комісії, що реформа КСУ має бути спрямована на прозорі та справедливі критерії відбору суддів».

А вже через два місяці, у лютому цього року, Верховна Рада призначила нового суддю Конституційного суду. У ЗМІ новообраного суддю КСУ називають «другом людини Зеленського», адже він товаришує із представником президента у Конституційному суді Федором Веніславським. У коментарі Радіо Свобода останній і сам підтверджував, що вони «давні соратники».

Нового суддю за Зеленського призначили за такою ж процедурою, як і в часи президента Порошенка та Януковича – без конкурсу за участі громадськості. Чому слова розійшлися з ділом? «Схеми» поцікавилися про це в народних депутатів.

– Чи повинна фракція, прийшовши до влади, взяти обраних Венеційською комісією, вами – Радіо Свобода – чи кимось іншим експертів, передати їм повноваження і нехай вони ухвалюють це рішення? Давайте це також обговоримо, можливо, це потрібно внести в Конституцію – і так будемо робити, – відповів на запитання журналістів нардеп від «Слуга народу» Данило Гетманцев. ​

Данило Гетманцев: «я переконаний у тому, що на сьогодні призначення суддів від Верховної Ради відбувається надто прозоро, надто демократично»

– Конституція каже про те, що має бути конкурс. Чи вважаєте ви те, що зараз відбувається конкурсом?

– Я не переконаний, що Конституція вживає слово «конкурс» по відношенню до суддів Конституційного суду – давайте обидва перевіримо це. Але я переконаний у тому, що на сьогодні призначення суддів від Верховної Ради відбувається надто прозоро, надто демократично.

У Конституції України зазначено, що відбір кандидатур на посаду судді КСУ має бути за конкурсом

Колега Данила Гетманцева по владній фракції, а також представниця Верховної Ради в КСУ Ольга Совгиря у розмові зі «Схемами» відзначила: «Ті конкурси, які тривають зараз і за якими був призначений кандидат, який склав присягу, розпочалися задовго до висловлення цієї позиції Венеційської комісії. Якщо в парламенті будуть 226 голосів під зміну процедури призначення суддів КСУ, значить, звичайно, вона буде змінена».

Інна Совгиря сама є кандидаткою на посаду судді Конституційного суду України

Примітно, що Інна Совгиря сама є кандидаткою на посаду судді Конституційного суду України і може посісти цю посаду завдяки старій процедурі обрання суддів КСУ.

Чи мала право українська влада проігнорувати висновки Венеційської комісії та якими можуть бути наслідки?

«З юридичної точки зору немає жодних проблем, щоб не виконувати рекомендації Венеційської комісії – бо це, власне, рекомендації, – відзначає правник Фундації Dejure Степан Берко. – Держава сама вирішує, чи вона дослухається до них, чи ні. Але з політичної точки зору це виглядає досить непослідовно, коли президент звертається до Венеційської комісії, ініціює надання такого висновку, комісія в безпрецедентно швидкі терміни видає цей свій висновок, і потім він висить собі десь у повітрі і до нього не дослухаються». ​

«Плівки Тупицького» і оголошена підозра: де реакція його колег по КСУ?

24 січня зібралося перше засідання Конституційного суду в 2021 році, коли журналістам дозволили бути присутніми – вперше за майже два місяці.

Там не було голови КСУ Олександра Тупицького, про нього нагадував лише його фотопортрет у коридорі. У січні цього року його перестали пускати до КСУ – адже наприкінці минулого Володимир Зеленський своїм указом відсторонив Тупицького від посади судді.

У свою чергу, у Конституційному суді заявили, що президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши такий указ.

«Крім посади судді, я обіймаю і посаду голови Конституційного суду. Сьогодні фактично відбувся захват КСУ. Охорона посилається тільки на якийсь указ невідомої особи», – так сам Тупицький у січні скаржився під стінами суду на дії представників УДО, які йому заважали потрапити всередину.

У грудні 2020 року «Схеми» оприлюднили верифікований запис розмови з участю Тупицького, що може свідчити про його причетність до суддівського шахрайства.

Наприклад, на посаді заступника голови КСУ він намагався відмовити свідка від дачі показів правоохоронцям. На записах звучать і слова судді, що він не проти отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту: «Вважали б ви за потрібне разом із ним чи кожен окремо дати мені яку-небудь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився».

Тупицький тоді не відповів по суті журналістам про свої мотиви.

Згодом, 28 грудня 2020 року, Офіс генпрокурора повідомив, що відправив Тупицькому підозру поштою – як з’ясувалося, його підозрюють у підкупі свідка та «наданні завідомо неправдивих показань як свідка».

Та, як дізналися «Схеми», пакет з підозрою, який надійшов до Конституційного суду України, був майже відразу відправлений назад до ОГПУ.

За понад два місяці судді Конституційного суду так не зібралися і не дали оцінку діям свого колеги – судді Олександра Тупицького.

Чи відповідають його вчинки вимозі закону до судді – мати високі моральні якості, чи є в його діях дисциплінарний проступок?

«Суспільство очікує правових оцінок – у тому числі, морально-етичних – дій Тупицького з боку самого суду, – переконаний «слуга народу» й представник президента в КСУ Федір Веніславський. – На моє глибоке переконання, та інформація, яка є в публічному просторі, достатня для того, щоб у мене особисто не викликало сумнівів питання, що пан Тупицький не має права бути суддею Конституційного суду України».

Представник президента в КСУ Федір Веніславський: «Тупицький не має права бути суддею Конституційного суду України»

«Схеми» надіслали листа до Сергія Головатого, заступника очільника Конституційного суду. Він замість Тупицького головує зараз у засіданнях. Із запитанням: чи збиралися судді, щоб дати оцінку діям Тупицького?

У відповідь редакція отримала такі пояснення: «У зв’язку з указом президента про відсторонення судді Тупицький немає можливості надати пояснення у суді через недопущення його до приміщення суду працівниками Управління держохорони».

Утім, відсутність судді на засіданні, наприклад, не стала перепоною для звільнення у 2019 році іншого голови Конституційного суду – Станіслава Шевчука. За словами самого Шевчука, тоді розгляд відбувся без нього – тож він вважає своє звільнення несправедливим.

«Коли мене звільняли 14 травня 2019 року під час того «заколоту», я загалом не був присутній, – пригадав у розмові зі «Схемами» Станіслав Шевчук, голова КСУ протягом 2018-2019 років. – Журналісти взагалі нічого не знали. Тобто, якась класична «візантійська схема», середньовіччя, в стилі Медічі».

Відсутність судді на засіданні, наприклад, не стала перепоною для звільнення у 2019 році іншого голови Конституційного суду – Станіслава Шевчука

Як з’ясували «Схеми», попри відсторонення Тупицького від посади судді, на нього продовжує здійснюватися розподіл справ. Так, лише від початку 2021 року було вже щонайменше три справи, одна із яких потрапила йому наприкінці лютого.

Попри відсторонення Тупицького від посади судді указом президента Зеленського, на нього продовжує здійснюватися розподіл справ у КСУ

Більше того, саме суддя Тупицький, який нині є підозрюваним і не має доступу до приміщення суду, готує для інших суддів Конституційного суду проєкти порядку денного: що саме їм треба розглядати, а що ні.

– На сьогодні хто є головою? – поцікавились журналісти думкою Шевчука.

– У нас «гібридний голова». Якби – Тупицький, але юридично має бути Головатий. Але де-факто Тупицький формує порядок денний, розсилає суддям, – відповів колишній очільник КСУ.​

– Хто ж голова КСУ зараз: Тупицький чи Головатий? – запитали «Схеми» в чинного судді КСУ Ігоря Сліденка.

– Юридично голова суду Тупицький – відказав той.

– А фактично? – уточнили журналісти.

– Де-факто його обов’язки виконує Головатий.

Суддя КСУ Ігор Сліденко: юридично голова суду Тупицький, а де-факто його обов’язки виконує Головатий

За останні кілька місяців до Конституційного суду надійшло щонайменше два звернення від громадських організацій про вчинення дисциплінарного проступку суддею Тупицьким. За таке суддю можуть звільнити. Рішення ухвалюють його колеги двома третинами голосів. Але судді станом на початок березня так і не зібрались.

– Мені вчора повідомила служба моя, що на сьогодні (запис відбувся 10 березня – ред.) о 14:30 призначено спеціальне пленарне засідання, – заявив журналістам суддя Володимир Мойсик.

– З приводу чого? Дати оцінку діяльності Тупицького?

– Так.

– А ваша позиція яка?

– Я ще не знаю.

Володимир Мойсик повідомив, що спеціальне пленарне засідання стосовно Олександра Тупицького мало відбутися ще 10 березня – втім, згодом у суді повідомили, що його планують зібрати 17 березня

Втім, за інформацією пресслужби КСУ, судді ані того дня, ані в день публікації так і не зібралися для розгляду цього питання. Згодом у Конституційному суді повідомили, що планують розглянути вчинення Тупицьким дисциплінарного проступку 17 березня. У пресслужбі КСУ окремо уточнили журналістам, що на спеціальному пленарному засіданні планують розглянути звернення слідчого ДБР.​

«Один за всіх»: як судді КСУ сумнівались у власній об’єктивності та неупередженості

«Схемам» стали відомі нові деталі при ухваленні рішення суддями КСУ в резонансній справі щодо визнання неконституційними окремих положень антикорупційного законодавства – через що згодом була закрита низка справ у ВАКС і НАБУ. Журналісти з’ясували, що 13 з 15 суддів Конституційного суду перед ухваленням цього рішення писали заяви про самовідвід, бо вважали, що в них може бути конфлікт інтересів – адже вони мали голосувати за визнання неконституційними тих самих статей законів, за якими їх самих перевіряли в НАЗК і НАБУ.

Заяву про самовідвід, зокрема, написав голова Конституційного суду Олександр Тупицький та суддя-доповідач Ігор Сліденко, а також судді Городовенко, Завгородня, Касмінін, Колісник, Кривенко, Лемак, Литвинов, Мойсик, Первомайський, Сас, Філюк – відповідно до судових ухвал.

13 з 15 суддів Конституційного суду перед ухваленням цього рішення писали заяви про самовідвід, бо вважали, що в них може бути конфлікт інтересів

Заяву про самовідвід, зокрема, написав голова Конституційного суду Олександр Тупицький та суддя-доповідач Ігор Сліденко

– Чи могли ви, попри рішення ваших колег, не голосувати в цій справі? – запитали «Схеми» в конституційного судді Ігоря Сліденка.​

– Тут є проблема, – відповів він. – Закон мені забороняє прямо. Це обов’язок. Я повинен голосувати або за, або проти. Якби був варіант утриматись, я б утримався.

Як же ці 13 суддів вирішили питання зі своїм конфліктом інтересів? Чому голосували у справі?

Кожну заяву про самовідвід винесли на розсуд усіх суддів – а вже разом вони проголосували, що конфлікту інтересів немає ні в кого з них. Як так?

Наприклад, суддя Віктор Городовенко пояснював свій самовідвід у справі так: «З метою уникнення сумнівів у компетентних органів щодо забезпечення об’єктивного та неупередженого розгляду у цій справі, а також реального та потенційного конфлікту інтересів…», – вказано в ухвалі суду.

Суддя Віктор Городовенко пояснював свій самовідвід тим, щоб уникнути «сумнівів у компетентних органів щодо забезпечення об’єктивного та неупередженого розгляду у цій справі»

За інформацією секретаріату Конституційного суду, в НАБУ перебуває кримінальне провадження щодо вчинення суддею Городовенком кримінального правопорушення. Раніше громадська організація «Автомайдан» повідомила, що суддя Ігор Ушатий звертався до них із заявою – він скаржився, що суддя Городовенко начебто вимагав у нього хабар. «Автомайдан» домагався в суді того, щоб почалося досудове розслідування у цій справі.

Крім того, суддю Городовенка також викликали як свідка в рамках іншої справи, йдеться в ухвалі про його самовідвід. Мова йде про так звані «плівки судді Вовка», коли НАБУ здійснювало прослуховування в кабінеті очільника Окружного адмінсуду Києва.

Також, відповідно до повідомлень НАЗК, стосовно Городовенка здійснюються заходи з перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства. «Оскільки окремі положення цього законодавства є предметом… конституційного контролю, суддя вважає за доцільне взяти самовідвід», – писав Городовенко.

Утім, Велика палата Конституційного суду – у складі тих же самих суддів КСУ – вирішила, що «обставини наведені суддею не є такими, що вказують на наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів під час розгляду цієї справи».

Велика палата Конституційного суду – у складі тих же самих суддів КСУ – вирішила, що наведені обставини не вказують на конфлікт інтересів

Більшість суддів, які не побачили конфлікту інтересів у судді Городовенка, теж писали заяви про самовідвід.

Журналісти також зауважили, що при ухваленні таких рішень, мотивувальна частина – чому саме судді вважають, що в них немає конфлікту інтересів – не розписана детально.

«Схеми» звернулись до всіх суддів, які писали заяви про самовідвід, з проханням пояснити – чому попри те, що кожен із них піддавав сумніву власний об’єктивний розгляд у цій справі, вони не відмовились брати участь у розгляді справи та у подальшому голосуванні.

Суддя Городовенко повідомив, що надати відеокоментар поки не має можливості, але пообіцяв відповісти пізніше. Судді Литвинов та Завгородня зазначили, що «на даний час утримаються від будь-яких коментарів та відповідей».

– Як могло трапитись, що ви подали заяву про самовідвід? – запитали журналісти в судді КСУ Віктора Кривенка.

– Охорона! Це що робиться? – відказав він замість відповіді на запитання.

– Вийдіть, будь ласка, – одразу звернулися до знімальної групи охоронці.

Замість відповіді на запитання «Схеми» суддя КСУ Віктор Кривенко покликав охорону

Ті ж запитання «Схеми» адресували і судді Володимиру Мойсику.

– Виходить, ви мали побоювання щодо власної об’єктивності розгляду. А після того, як ваші колеги сказали, що ви можете не хвилюватися, у вас таких побоювань не було?

– Ні, не було абсолютно. А потім ще був заявлений відвід, ви це теж знаєте.

– Скажіть, будь ласка, а як могли 13 суддів з 15 заявити самовідвід – і далі розглядати цю справу? Наскільки це справедливо?

– Були випадки в історії нашого суду – навіть і нашого, я не кажу про закордонні конституційні суди – коли слухався закон про Конституційний суд, і судді всі разом брали участь у його розгляді. Абсолютно.

Уже після скандального рішення суду очільник НАБУ Артем Ситник повідомив, що справи, де фігурували судді Конституційного суду – у Бюро вимушені закрити: «Судді явно діяли в стані реального конфлікту інтересів. Якраз частина тих справ стосуються суддів Конституційного суду, які фактично ухвалили рішення стосовно себе і скасували відповідальність за ту статтю, за якою вони потенційно могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності», – відзначав директор антикорупційного бюро.

Є згадка і про самовідвід самого судді Тупицького: як він вказував сам у заяві про самовідвід, щодо нього здійснювалися заходи щодо перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства, а положення цього законодавства були предметом конституційного контролю у вказаній справі.

Як сам Тупицький вказуваву заяві про самовідвід, щодо нього здійснювалися заходи щодо перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства

Суддя-доповідач Сліденко теж переймався щодо конфлікту інтересів: «Надходять запити від Нацагентства з питань запобігань корупції – здійснюються заходи з перевірки дотримання антикорупційного законодавства».

Раніше було відомо, що про відводи кількох суддів просили різні сторони у згаданій справі, але судді не погодилися з цим.

Так, наприклад, 20 жовтня 2020-го під час виступу в КСУ його голова Олександр Тупицький відзначав: «Під час розгляду заяви представника президента України в КСУ Федора Веніславського про відвід судді у цій справі Олександра Тупицького Велика палата Конституційного суду України ухвалила відмовити у задоволенні заяви представника президента в КСУ».

А вже за тиждень, 27 жовтня 2020 року справу щодо антикорупційного законодавства розділили на дві різні – і відразу ж того ж дня по одній із них було ухвалено рішення. Виходить, на обговорення справи, яка згодом підірвала антикорупційну реформу, судді виділили один день.

На таку швидкість розгляду справи звернув увагу і колишній голова КСУ Станіслав Шевчук: «Ніколи такого не було, щоб день у день ухвалили рішення на закритій частині. Мається на увазі – по суті, не відмовні справи. Там, де серйозна справа, яка потребує обговорення».

– Чому було ухвалено рішення впродовж одного дня? – поцікавилися «Схеми» в судді Ігоря Сліденка.

– Цього я вам сказати не можу. Тому що вона була поставлена на голосування.

– В один день справа була розділена і в один день справа була ухвалена.

– Ще раз кажу: давайте я уточню, щоб не потрапити в дурну ситуацію. Ви ж бачите, що я хочу розмовляти. Я просто справді не пам’ятаю.

У цій справі, як з’ясували «Схеми» не було дотримано формальних процедур. Рішення було ухвалено, не дочекавшись відповідей з експертними висновками від усіх наукових закладів – їхню думку питав суддя доповідач Сліденко. Так, суд інформував, що надіслав листи, в тому числі, до чотирьох наукових установ, серед яких і Національний університет «Києво-Могилянська академія», звідки відповіді не отримав. В університеті на запит журналістів взагалі заперечили, що отримували якісь листи від Конституційного суду в цій справі.

«Дива авторозподілу» в КСУ

Журналісти зауважили ще одну тенденцію у Конституційному суді – при розподілі справ. Так, 20 травня 2020 року до КСУ прийшли три подання поспіль: дві конституційні скарги від «Запорізького заводу феросплавів», пов’язаного з олігархом Ігорем Коломойським, і подання щодо президентського указу про призначення Артема Ситника.

Першим підписантом був ексведучий на каналі «1+1» , співвласником якого є Коломойський, і на той момент ще нардеп зі «Слуги народу» Олександр Дубінський. Примітно, що обидві справи від феросплавного заводу є однаковими у назві і суті. Тож навіщо було надсилати дві однакові справи? І навіщо їх реєструвати в суді?

20 травня 2020 року до КСУ прийшли три подання: дві конституційні скарги від Запорізького заводу феросплавів, пов’язаного з олігархом Коломойським, і подання щодо президентського указу про призначення Артема Ситника

Втім, саме завдяки цій обставині справа щодо Ситника потрапила судді Тупицькому.

Усі скарги і подання реєструються в суді і розподіляються між суддями за абеткою. Не розподіляють на суддів лише ті справи, які неправильно оформлені. А це визначає секретаріат суду. ​

Усі скарги і подання реєструються в суді і розподіляються між суддями за абеткою

Ці дві однакові скарги розподілили між суддями. А після Саса і Сліденка за абеткою йшов Тупицький. Таким чином, саме на цього суддю і потрапило конституційне подання щодо звільнення директора НАБУ.

Після суддів Саса і Сліденка за абеткою йшов Тупицький – і таким чином, саме на нього і потрапило конституційне подання щодо звільнення директора НАБУ

Загалом, тільки у 2020 році було зареєстровано три однотипні справи АТ «Запорізького заводу феросплавів» у КСУ. А хто ж став співдоповідачем у справі феросплавного заводу, від якого надсилалися однотипні подання до КСУ?

Виявилося, теж суддя Тупицький. Хоча під час авторозподілу ця справа не потрапила на нього. Як це сталося? Завдяки об’єднанню двох справ: «Запорізького заводу феросплавів» та ПАТ «Азот», де і був доповідачем Тупицький.

Загалом, це не вперше, коли справи щодо НАБУ та Запорізького феросплавного потрапляють саме на суддю Тупицького. Так, 2019 року, коли Тупицький був суддею-доповідачем у справі за поданням «Запорізького заводу феросплавів».

Згодом у своєму рішенні Конституційний суд позбавив НАБУ однієї з ключових функцій на вимогу заводу Коломойського – права через суд визнавати недійсними угоди за корупційним провадженнями. Тоді у Бюро оцінювали, що таке рішення може коштувати державі щонайменше 7 мільярдів гривень – на таку суму обраховуються вже розірвані з ініціативи детективів НАБУ через суди угоди.

«Схеми» звернулися щодо виявлених фактів до голови КСУ, відстороненого з посади судді указом президента – однак відповіді від нього не отримали.

(Не)конфлікт інтересів: суддя КСУ-екснардеп «Батьківщини» доповідає у справі за поданням «Батьківщини»

Ще один суддя Конституційного суду Сергій Сас – у минулому народний депутат від «Батьківщини». Разом з депутатом Сергієм Власенком він був захисником Юлії Тимошенко в суді в часи президента Януковича. Був заступником голови фракції «Батьківщина».

Ще один суддя Конституційного суду Сергій Сас – у минулому народний депутат від «Батьківщини»

Примітно, що нардеп Сергій Власенко як уповноважений представник, лідерка фракції Юлія Тимошенко та інші нардепи подали конституційне подання щодо права власності на землю: вважають, що не можна продавати землі без дозволу власника – українського народу.

Нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко як уповноважений представник, лідерка фракції Юлія Тимошенко та інші нардепи подали конституційне подання щодо права власності на землю

Спочатку єдиним доповідачем у цій справі був суддя Віктор Колісник. Але несподівано у липні 2020 року ще одним співдоповідачем на закритій частині засідання призначили суддю Сергія Саса. Чому? Деталей немає.

Та, схоже, у нього є ймовірний конфлікт інтересів. Перший підпис у поданні за землю – це підпис Юлії Тимошенко, його колишньої підзахисної та керівниці фракції, де він був депутатом.

Через кілька місяців після цього цей суддя ще до остаточного рішення у цій справі оприлюднив проєкт рішення у виданні «Дзеркало тижня».

Чи міг він так вчинити як суддя КСУ?

«Закон не дозволяє судді висловлюватися з приводу чогось, що пов’язано з рішенням, до його проголошення. А я б сказав, що він не повинен і після цього його коментувати. Конфлікт інтересів, він наперед висловив свою думку», – вважає Іван Домбровський, який очолював КСУ в 2006-2007 роках.

Ексголова КСУ Іван Домбровський: «Закон не дозволяє судді висловлюватися з приводу чогось, що пов’язано з рішенням, до його проголошення»

А якої думки про це лідерка «Батьківщини»?

«Я думаю, що конституційні судді – ще й громадяни України, – відказала журналістам Юлія Тимошенко. – І я, наприклад, абсолютно за те, щоб публічна позиція була в кожного конституційного судді ще й як у громадянина. Конституційний суддя Сас прекрасно знає, що почався процес руйнації Конституційного суду, тому що вони мусять оголосили закон про продаж сільськогосподарської землі неконституційним, тому що він – неконституційний. І Сас бореться так, як він може, вже як громадянин».

«Я думаю, що конституційні судді – ще й громадяни України», – відказала журналістам Юлія Тимошенко

Після інциденту з оприлюдненням проєкту рішення суддя Сергій Сас попросив самовідвід. Але його колеги – судді Конституційного суду – відмовили йому в цьому. Тож він продовжує працювати у цій справі.

«Схеми» звернулися до судді Саса із запитаннями, чим саме він керувався, коли вирішив оприлюднити проєкт рішення, чи відповідає, на його думку, суддівським стандартам оприлюднення проєктів рішення КСУ до остаточного їхнього ухвалення. І чи планує він брати й надалі участь у згаданій справі як суддя і чи вважає, що може залишатися неупередженим та об’єктивним у цій справі. Відповіді на момент публікації «Схеми» не отримали.​

Непотизм чи суддівські традиції? Як родичі одних суддів КСУ стають помічниками інших

Хто ж суддям Конституційного суду допомагає писати проєкти рішень, є їхніми науковими консультантами та помічниками?

З’ясувалося, що вони призначили на ці посади дружин та близьких родичів своїх же колег – чинних або вже колишніх.

Так, у судді Олександра Литвинова – помічниця Юлія Касмініна. Вона – донька чинного судді Олександра Касмініна. У 2019 році її було відзначено подякою голови Конституційного суду, а минулого року грамотою від нього ж. Торік, за інформацією Конституційного суду, їй було нараховано до 400 тисяч заробітної плати за рік.

Що про це каже сам суддя КСУ Олександр Касмінін?

– Яким чином ваша донька стала помічником іншого судді КСУ?

– Відповідно до закону.

– Якого?

– …України, про Конституційний суд.

– Розкажіть, як це стало можливим?

– Ви питання, яке задаєте – ви його чуєте? Яку ви відповідь хочете почути?

– Хочу дізнатися, як це трапилося. Чи відповідає це суддівській етиці?

Донька судді КСУ Олександра Касмініна Юлія – помічниця іншого судді Олександра Литвинова

Однак відповідей по суті на ці запитання «Схеми» від судді КСУ так і не отримали.

У самого Касмініна помічницею працює Ольга Шаптала – невістка ексголови Конституційного суду Наталії Шаптали.

У іншого судді Віктора Кривенка працює помічницею Тамара Федоренко – дружина колишнього судді Конституційного суду Михайла Гультая. Тамару Федоренко було відзначено грамотою голови Конституційного суду. Торік, за інформацією суду, їй було нараховано близько 450 тисяч гривень заробітної плати за рік.

Помічники в суддів призначаються поза конкурсом, за заявою самого судді. Тож що це – непотизм, кумівство чи суддівські традиції в Україні?

«Це непотизм, – вважає колишній очільник КСУ Станіслав Шевчук. – Хоча в патронаті немає формальних обмежень. Але з точки зору загального сприйняття правосуддя – це ж не приватна юридична фірма, яку побудував собі Тупицький. Це серйозна державна установа»​.

«Етичний кодекс, якого немає»: де шукати стандарти професійної етики суддів КСУ

Чи потрібен суддям Конституційного суду України етичний кодекс? Адже, як виявилося, його в них просто немає.

Хоча закон каже, що суддя Конституційного суду України у своїй діяльності та поза її межами дотримується встановлених цим же судом стандартів професійної етики.

Закон каже, що суддя КСУ у своїй діяльності та поза її межами дотримується встановлених цим же судом стандартів професійної етики

Але кодекс не був ухвалений суддями Конституційного суду. Яких же правил тоді вони дотримуються?

«Схеми» запитали про це самих суддів КСУ.

– Яким етичним кодексом ви керуєтесь? – поцікавилися журналісти в Сергія Головатого.

– У нас є кодекс, ухвалений з’їздом суддів.

– Але ж він не стосується суддів КСУ. У них за законом має бути свій окремий.

– Ну це інше питання, – відказав суддя.

Суддя Сергій Головатий сказав журналістам: «У нас є кодекс, ухвалений з’їздом суддів»

Таке ж питання «Схеми» поставили і судді Петру Філюку.​

– Якого суддівського кодексу ви як суддя дотримуєтесь?

– Поспішаємо, реально…, – ухилився від відповіді Філюк.

Журналісти намагалися ще раз поставити запитання конституційному судді, та їм перешкодив співробітник суду, відсунувши мікрофон.​

– Дайте мені поставити питання судді.

– Та вже поставили – якби суддя хотів, він би відповів.

– Ви ж заважаєте.

– Я бачу, – відказав той.

Журналісти намагалися ще раз поставити запитання конституційному судді Філюку, та їм перешкодив співробітник суду, відсунувши мікрофон

З цього ж приводу «Схеми» звернулися і до судді Ігоря Сліденка.​

– Наскільки мені відомо, це питання взагалі ніколи не ставилося в історії функціонування КСУ з самого початку прийняття першої редакції закону.

– Чому? Це не важливе питання?

– Це дуже важливе питання. Більше того, я хочу вам сказати, що саме від цього питання залежить функціонування не тільки судової системи, якщо вам цікаво, а й Конституційного суду зокрема.

Отже, судді Конституційного суду України ніяк не можуть зібратися, щоб розглянути два звернення щодо дисциплінарного порушення їхнього колеги Олександра Тупицького та дати оцінку поведінці судді після викривального матеріалу «Схем» та оголошеної підозри зі сторони Офісу генпрокурора.

Судді Конституційного суду заплющили очі на свій конфлікт інтересів у резонансній справі щодо скасування частини антикорупційної реформи.

13 із 15 суддів Конституційного суду брали самовідвід через це, утім і далі голосували в цій справі. Від закидів щодо упередженості і необ’єктивності під час ухвалення рішення вони себе убезпечили, проголосувавши один за одного, що конфліктів інтересів у них немає.

А нових суддів Конституційного суду, всупереч рекомендаціям Венеційської комісії, продовжують набирати за старими правила без участі громадськості.

Тож питання: чи відповідає нинішній склад суду високим вимогам, визначеним українськими законами?

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here