Домой Взяточники як Єрмак і Зеленський втілюють «Олімпійську надію» Януковича (р

як Єрмак і Зеленський втілюють «Олімпійську надію» Януковича (р

Інколи історія циклічна. Президент Володимир Зеленський, як і колись Віктор Янукович, заговорив про бажання провести в Україні зимові Олімпійські ігри. Реалістичність ідеї, співвідношення користі для країни і масштабу бюджетних витрат іще підлягатимуть майбутній оцінці в суспільстві. Але вже зараз під приводом олімпійської перспективи очільник Офісу президента Андрій Єрмак веде перемови з австрійським інвестором, який хоче у партнерстві з державою збудувати великий гірськолижний курорт у Карпатах.

Що це за інвестор? Звати його Гернот Ляйтнер. Але він тісно пов’язаний із українськими політиками. Як вже зауважило видання «Наші гроші», ключовий актив під курорт, оформлений на Ляйнера в Україні, – це гектари землі на полонині Боржава в Закарпатті.

Частина цих земель придбана за гроші, виведені з бюджету – за часів Януковича, через Держінвестпроєкт, який очолював Владислав Каськів. Це встановили детективи НАБУ і домоглись арешту цих земель, щоб у перспективі повернути їх державі. Підозрювані у справі щодо розкрадання коштів Держінвестпроєкту – брати Каськіва, один із них у розшуку. А сам Владислав Каськів, наразі обвинувачений в іншій справі, обрався депутатом облради на Закарпатті. Щоб ближче до Боржави. Звинувачення у порушенні закону він заперечує.

Та розслідування «Схем», проведене в співпраці зі словацькими розслідувачами, підтверджує не лише бізнес-інтереси Каськіва в олімпійському проєкті. Журналісти документально встановили, що до скупки карпатських земель із рахунків компаній, через які, за даними слідства, виводились бюджетні кошти, причетна родина впливових українських політиків – Юлії й Сергія Льовочкіних. Чи знають на Банковій, що за австрійським інвестором, схоже, стоять фінансові інтереси українських політиків із ОПЗЖ?

Від Януковича до Зеленського: історія української «Олімпійської надії»

Влітку 2020 року на сайті президента з’явилося фото: на ньому керівник Офісу президента Андрій Єрмак проводить нараду з представниками уряду та іноземними інвесторами про те, як на Закарпатті реалізувати проєкт, який офіційно звучить як «високогірний всесезонний спортивно-туристичний кластер «Боржава».

В Офісі президента обговорили створення високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластеру в Карпатах

Під час наради, сказано в офіційному повідомленні, Андрій Єрмак «висловив переконання, що це було б доброю нагодою показати, як Україна готується до того, щоб стати одним із учасників конкурсу на проведення Олімпійських ігор».

По суті, це схоже на втілення ідеї, яку ще у вересні 2019-го, на початку свого президентства, озвучував і сам Володимир Зеленський: «Проєкти нових гірськолижних курортів – будь ласка, нехай всі бачать, не тільки любителі Буковеля. Є Карпати. Карпати великі. І в нас є гігантський потенціал стати східноєвропейськими Альпами. Зараз ми розглядаємо проєкти у Славському та Боржаві».

Карпати, новий гірськолижний курорт, участь у зимовій Олімпіаді – все звучить знайомо. І дійсно, ще в 2010 році тодішній голова держави Віктор Янукович висловлював ідею провести зимові Олімпійські ігри у Карпатах.

А хто ж був серед учасників наради на Банковій, де знову зринула ідея українських Олімпійських ігор?

Серед присутніх увагу журналістів привернув австрієць, який представляє проєкт. Офіційно саме він є тим інвестором, який хоче побудувати новий курорт в Карпатах, у Боржаві. Це – Гернот Ляйтнер.

Серед присутніх увагу журналістів привернув австрієць, який представляв проєкт в ОП – Гернот Ляйтнер

Спершу його ім’я може ні про що не сказати. Втім, бізнесмен Гернот Ляйтнер уже встиг відзначитися в Україні.

Архітектор Гернот Ляйтнер – власник і директор австрійської компанії Masterconcept Consulting із офісами у Зальцбургу, Пекіні, Санкт-Петербурзі й Алмати – фірми, яка спеціалізується на проєктуванні інфраструктурних і спортивно-розважальних об’єктів та консультуванні.

Гернот Ляйтнер – власник і директор австрійської фірми, яка спеціалізується на проєктуванні інфраструктурних і спортивно-розважальних об’єктів та консультуванні

Із роками її фокус значно змістився на Схід, і зараз Masterconcept генерує більше від половини своїх доходів саме у Росії, в тому числі на державних замовленнях. Майже всі клієнти Ляйтнера – це або приватні фірми з російським капіталом, або сама Російська Федерація у вигляді, наприклад, «Російської залізниці» чи міської адміністрації Сочі.

Австрієць також допомагав Росії організовувати зимові Олімпійські ігри в 2014 році у Сочі. Пізніше опозиційний російський політик Борис Нємцов охрестив це «великою аферою», опублікувавши дослідження про те, що під час підготовки до Ігор щонайменше половина грошей начебто була розкрадена. Російська влада це заперечує.

Зрештою, саме фірма Masterconcept Ляйтнера за часів Януковича була залучена для підготовки України до участі в Олімпіаді-2022, про що говорив і сам тодішній президент: «Згідно з тендерними процедурами, на конкурсних засадах вже працює австрійська компанія, яка має величезний досвід проєктування зимових олімпіад».

Ось тільки спортивні ігри в Україні так і не були проведені, а реалізація проєкту «Олімпійська надія» Януковича у майбутньому трансформувалась у кримінальну справу – щодо розтрати й подальшої легалізації виділених під це державних коштів. Розслідування триває досі.

Проєкт «Боржава»: виведені з держбюджету мільйони і арештовані гектари

Боржава – найдовша полонина Закарпаття. Цей гірський масив розтягнувся кілометрів на 50.

Боржава – найдовша полонина Закарпаття

Цей гірський масив розтягнувся кілометрів на 50

І саме на цих землях за часів президентства Януковича намагались реалізувати проєкт «Олімпійська надія».

У той час його курував Владислав Каськів, який тоді очолював Держагентство з інвестицій та управління національними проєктами, або, якщо коротко, Держінвестпроєкт.

За часів Януковича Владислав Каськів очолював Держінвестпроєкт і курував проєкт «Олімпійська надія»

«Від реалізації національних проєктів буде всім добре і нікому погано», – обіцяв Каськів у 2010-му.

Але на ділі зроблено нічого так і не було. За версією детективів, десятки мільйонів доларів із українського бюджету через ланцюжок були перераховані компаніям-нерезидентам. Частина офшорів виявилась підконтрольною родичам і наближеним особам самого екскерівника Держінвестпроєкту.

Версія слідства: десятки мільйонів доларів з держбюджету перераховувались компаніям-нерезидентам, частина з яких виявилась підконтрольною наближеним Каськіва

А згодом частина коштів повернулася в Україну і була внесена як статутний капітал у кілька маловідомих українських фірм, теж підконтрольних оточенню Каськіва. Які, в свою чергу, скуповували за ймовірно «відмиті» держкошти землю у Карпатах.

Згодом частина коштів повернулася в Україну і була внесена як статутний капітал у кілька маловідомих фірм, теж підконтрольних оточенню Каськіва

«У рамках розслідування детективи перевіряють на причетність до вчинення посадових кримінальних правопорушень керівників, працівників – колишніх керівників і працівників Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами України. Зокрема, вони вивчають обставини можливої легалізації майна, в тому числі спрямування грошових коштів, які були виведені з державного бюджету України не на національні проєкти, а на придбання земельних ділянок на території Закарпатської і Волинської областей», – пояснює речниця НАБУ Світлана Оліфіра.

Слідство досліджує обставини спрямуванння держкоштів не на національні проєкти, а на придбання земельних ділянок у Закарпатській і Волинській областях

«Схеми» звернули увагу на одну з компаній, яка, серед інших, за версією НАБУ, за цією ж схемою освоїла частину держкоштів, призначених для втілення «Олімпійської надії». Це – австрійська Teleferic Holdings.

У судових ухвалах зазначається, що, в тому числі, через неї частина бюджетних грошей пішла на скуповування закарпатських земель у приватні руки. Більше того – зрештою всі згадані українські компанії перейшли під контроль австрійської Teleferic Holdings. Кінцевим бенефіціаром якої виступав Гернот Ляйтнер – відповідно до українського реєстру юросіб.

Відповідно до українського реєстру юросіб, кінцевим бенефіціаром австрійської фірми Teleferic Holdings є Гернот Ляйтнер

Саме той австрієць, якій нині бере участь у нарадах в Офісі президента.

На сьогодні пів тисячі гектарів закарпатської землі арештовані в рамках офіційного розслідування. І саме там, вочевидь, уже за влади Володимира Зеленського мають намір побудувати гірськолижний курорт.

Внутрішній туризм, робочі місця й податки: що очікують від проєкту місцеві

Місцевий активіст Олександр Пересоляк добре пам’ятає, як кілька років тому гектари закарпатських земель тут переходили у приватні руки. Він тривалий час досліджував ті події і складав мапу ділянок, придбаних через ланцюжок фірм за бюджетні кошти.

Кілька років тому гектари закарпатських земель переходили у приватні руки, розповідає місцевий активіст Олександр Пересоляк

«Цей приватний інвестор може бути тільки фірми Каськіва, – вважає Пересоляк. – Вони можуть запропонувати вже ці готові землі, які в них є у приватній власності. Від держави їм потрібно головне, щоб їм не заважали зараз здійснювати свою діяльність. Питання тільки в іншому: як бути з тим, що землі були приватизовані за схемами. І як бути з тим, що на цю купівлю кошти були вкрадені з державного бюджету через фірми-прокладки», – відзначає активіст.

Нинішній олімпійський проєкт, на думку Олександра Пересоляка, – це продовження попереднього, нереалізованого

Коли Владислав Каськів очолював Держінвестпроєкт, гірськолижний курорт планували побудувати, в тому числі, на території селища Пилипець.

«Схеми» вирушили туди, щоб поговорити з представниками місцевої влади і дізнатися, що їм відомо про те, яким буде новий курорт – проєкт, який сьогодні публічно курує австрієць Гернот Ляйтнер.

«Схеми» вирушили на Закарпаття, щоб поговорити з представниками місцевої влади і дізнатися, що їм відомо про те, яким буде новий курорт

«Наскільки мені відомо, проєкт планують реалізувати тут, у нас. Безпосередньо в селі Пилипець», – відзначив у розмові з журналістами голова Пилипецької сільради Віталій Пиринець.

Голова Пилипецької сільради про проєкт знає небагато. З інвесторами, каже, ще не спілкувався. Але саму ідею будівництва тут гірськолижного курорту гаряче підтримує: «За Пилипець знають у всій Україні, за кордоном знають. Я думаю, що якщо цей проєкт дійсно вдасться реалізувати, це буде лише плюс. Імідж нашої громади зросте в багато разів. Я думаю, як Буковель набагато відоміший, ніж Пилипець, думаю, так само і Пилипець буде на такому рівні».

Голова Пилипецької сільради Віталій Пиринець каже, що з інвесторами ще не спілкувався, але саму ідею будівництва гірськолижного курорту підтримує

Схвально відгукується щодо майбутнього проєкту і голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров.

«Знаю, що зараз тривають перемови представників австрійських інвесторів із Києвом на предмет можливості входження в проєкт у форматі державно-приватного партнерства: коли і держава допомагає в розрізі соціально значущих об’єктів – наприклад, каналізаційні очисні споруди, дороги, водовідведення або водогін, – а зі свого боку приватний інвестор вкладає саме в розвиток. Упевнений, що будь-який такого плану проєкт, масштабний проєкт, як його заявили сьогодні австрійські інвестори, – буде серйозною туристичною атракцією», – розповів він.

Голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров також схвально відгукується щодо майбутнього проєкту

І справді, звучить обнадійливо: приватний інвестор будує курорт, держава вкладає в інфраструктуру, місцевий бюджет отримує сплачені податки, місцеві мешканці – робочі місця, а країна продовжує розвивати внутрішній туризм.

ФОТОГАЛЕРЕЯ:
Селище Пилипець на Закарпатті

Але в цій історії багато «але». Яким чином можна побудувати новий курорт на Закарпатті, якщо частина земель під цей проєкт – арештована? А самі ділянки, які належать приватним особам, були придбані за державний кошт, – як свідчить офіційне слідство. І чи не ті самі люди опікуватимуться новим будівництвом, які були причетні до попереднього проєкту за часів Януковича? Чи справді австрієць Ляйтнер – реальний інвестор проєкту, чи, можливо, він лише публічно «фронтує» інтереси інших зацікавлених осіб?

Роль Каськіва

7 грудня 2020 року відбулася перша сесія новообраної Закарпатської обласної ради. Серед обранців – Владислав Каськів. За результатами нещодавніх місцевих виборів він став депутатом від «Опозиційної платформи – За життя». Від партії, одним із керівників якої є Сергій Льовочкін.

«Схеми» кілька разів намагались підійти до Владислава Каськіва і розпитати про долю «олімпійської надії» Януковича.

– Ми робимо сюжет про будівництво гірськолижного курорту Боржава. Скажіть, будь ласка, який зараз стосунок ви маєте до цього проєкту?

– А чому ви мені ставите це питання?

– Саме за часів вашого керівництва Держінвестпроєктом планувався проєкт «Олімпійська надія»-2022.

– Так.

– Скажіть, будь ласка, чому вона не була реалізована?

– Прекрасна ідея. Нереалізована – очевидно, це сталося, напевно, через події революційні. Бо інакше причин не було.

Першими розслідувати розтрату державних коштів у період керування Каськівим Держінвестпроєктом взялись слідчі Нацполіції. Потім, із появою НАБУ, справа перейшла до детективів. У 2017 році ексвисокопосадовця екстрадували з Панами. Пізніше стали відомі умови видачі Каськіва – в Україні він не відповідатиме перед законом у цій справі, а лише за злочин, через який його екстрадували (мова про справу щодо розкрадання держкоштів у 2012–2013 роках у розмірі 7,5 мільйона гривень – за укладеним головою Держінвестпроєкту Каськівим договором про надання рекламних послуг). Пізніше детективи окремо просили згоди на притягнення до кримінальної відповідальності за «Олімпійську надію», але панамська влада їм у цьому відмовила.

Менше пощастило родичам Каськіва, адже серед підозрюваних у справі – його двоюрідний брат Олександр Матковський і рідний – Олександр Каськів.

Останньому повідомили про підозру заочно, бо він, за даними слідства, виїхав із України і рушив до Словаччини. І вона в цій історії важлива не лише як місце переховування від українського правосуддя.

У 2019 році замість австрійської Teleferic Гернота Ляйтнера новим власником українських фірм, на які записана земля на Закарпатті, що нині арештована, стала словацька компанія Carpathian Mountain Resort, яка теж належить австрійцеві-архітектору.

У 2019 році замість австрійської Teleferic новим власником українських фірм, на які записана земля на Закарпатті, стала словацька Carpathian Mountain Resort, яка теж належить Ляйтнерові

Виходить, щоб вийти з найменшими репутаційними втратами через розслідування в Україні, австрійську фірму замінила словацька, залишивши при цьому старого власника? Та й саме таке місце прописки компанії, вочевидь, обрано не випадково – а через географічну близькість до Каськівих.

«Словацький слід» родини Каськів

У співпраці з колегами зі словацького центру журналістських розслідувань імені Яна Куціака «Схемам» вдалось віднайти низку майна родичів експосадовця у Братиславі.

ФОТОГАЛЕРЕЯ:
Братислава – столиця Словаччини

Де Олександр Каськів разом із дружиною Тетяною мають апартаменти – в найпрестижнішому районі міста, там же, де також, наприклад, мешкає колишній словацький прем’єр-міністр Петер Пеллегріні.

У Братиславі Олександр Каськів разом із дружиною Тетяною мають апартаменти в найпрестижнішому районі міста

Словацькі журналісти кілька разів намагалися зв’язатися з Тетяною й Олександром Каськівими, але вдома їх не застали.

Там же, у столиці Словаччини, Каськіви обжилися і навіть ведуть бізнес. Згідно з інформацією з місцевого реєстру, Олександр Каськів володіє фірмою, яка надає послуги оренди нерухомості, а його дружина Тетяна має салон краси.

Журналісти навідалися одного з будинків у новому центрі Братислави, за адресою студії Beauty Vibe, що офіційно належить дружині Каськіва Тетяні. Але, як виявилося, салон краси там не працював.

Журналісти навідалися одного з будинків у новому центрі Братиславі, за адресою студії Beauty Vibe, що офіційно належить дружині Каськіва Тетяні

За адресою цього ж салону також зареєстрована і компанія Carpathian Mountain Resort, на яку переписана арештована карпатська земля, де тепер хочуть звести курорт. І хоча український реєстр називає її бенефіціаром австрійця Ляйтнера, у Словаччині вдалось знайти докази, що безпосередній стосунок до фірми має сам Владислав Каськів.

Важлива деталь, яку з’ясували словацькі колеги: реєстрацією бізнесу як цього подружжя, так і згаданого Гернота Ляйтнера займався один і той же юрист – Даніель Григель. Він погодився відповісти на запитання журналістів, але лише на ті, які не порушуватимуть адвокатської таємниці.

– Як ви пов’язані із Carpathian Mountain Resorts?

– Нас попросили заснувати цю компанію, ми створили її влітку 2018 року. Наші послуги стосувалися лише корпоративних питань, тобто заснування компанії і деяких невеликих змін у ній, – відповів журналістам Григель.

– Хто попросив вас заснувати компанію?

– Нас попросили про це іноземці. Це був Юрій Залуський, який, як нам здалося, відповідав за цей проєкт. Тобто він відповідав за комунікації, інформацію, він був тим, хто дав наказ про заснування компанії.

– Чи ви зараз або за останні кілька місяців контактували з Владиславом і Олександром Каськівими?

– Я нещодавно контактував із паном Олександром Каськівим. У середині 2020-го він запитав у нас загалом, чи ми мали б бажання надати йому певну юридичну консультацію і юридичний супровід у справі. Здається, в нього зараз є певні проблеми в Україні. Він повідомив нам, яким був його поточний статус у кримінальній справі. Ми відповіли, що наразі ми не можемо нічого надати, та й, у принципі, не бажаємо цього робити.

– А щодо Владислава Каськіва?

– Останній контакт із паном Каськівим був, найімовірніше, в 2019 році.

Юрист Даніель Григель погодився відповісти на запитання журналістів, але лише на ті, які не порушуватимуть адвокатської таємниці

Згаданий юристом Юрій Залуський також був на нараді в Офісі президента влітку 2020 року – його видно на фото, праворуч від Ляйтнера.

Згаданий юристом Юрій Залуський також був на нараді в Офісі президента влітку 2020 року – на фото він праворуч від Ляйтнера

У розпорядження «Схем» потрапили документи, які підтверджують зв’язок між Залуським і Каськівим.

Наприклад, у листі, датованому листопадом 2019 року, йшлося про те, що Залуський як представник проєкту «Боржава» в Україні повідомляв про плани переписати словацьку Carpathian Mountain на Владислава Каськіва.

У листі від листопада 2019 року йшлося про те, що Залуський як представник проєкту «Боржава» в Україні повідомляв про плани переписати словацьку фірму на Каськіва

Іще один документ, уже від 2020 року, свідчить про те, що Каськів став радником словацької фірми, отримавши широкі повноваження: управляти, розробляти і просувати проєкт «Боржава» в Україні. За щомісячну зарплату в 2000 євро.

Іще один документ, уже від 2020 року, свідчить про те, що Каськів став радником словацької фірми, отримавши широкі повноваження

Із самим Владиславом Каськівим після чергової спроби журналістам таки вдалось поговорити.

– Ця історія зупинилася із заявкою в Олімпійський комітет на проведення зимової Олімпіади в Україні в 2022 році. Наскільки я знаю, після того, як я звільнився з уряду, Кабмін із якихось причин вирішив не проводити більше масштабні спортивні змагання в Україні. Здається, це 2015 рік був. І з того часу, мені здається, перспективи сумнівні всієї цієї історії, – заявив депутат.

– Ви зараз теж залучені до реалізації цього проєкту?

– Особисто, на жаль, ні, поки що. Та я був би не проти, щоб цей регіон розвивався, тим більше, що це мій мажоритарний округ.

Повторну появу австрійця Ляйтнера на українському горизонті Каськів пояснює його великим досвідом.

– Гернот Ляйтнер, як відомо, – ну, не він особисто, а компанія Masterconcept і ще група компаній інших, – вони багато Олімпіад планували по всьому світу. Сам факт він по собі є магнітом для цієї історії, – пояснив журналістам Каськів.

– Він зараз вас залучає до цього проєкту?

– Ми спілкуємось час від часу. Останній час трохи давно, але… В принципі, були такі ініціативи, просто мені важно оцінити зараз перспективи, скажімо так. Тобто на сьогоднішній момент це відкрите питання.

– Чи плануєте ви в облраді займатися лобіюванням реалізації цього проєкту?

– Бачите, термін «лобіювання» у наших умовах контекст не дуже позитивний має, хоча, напевно, в інших країнах краще. Якщо я буду корисний у цьому плані, звичайно, із задоволенням.

А от розслідування НАБУ щодо його родичів Каськів вважає безперспективним.

Листи від помічників і довірених осіб Льовочкіних

Аналізуючи «олімпійську надію» Януковича і «олімпійську надію» Зеленського, «Схеми» помітили чимало паралелей: ті ж землі, придбані у сумнівний спосіб, ті ж люди, дотичні до реалізації проєктів.

Але в процесі аналізу журналістам вдалося виявити ще один несподіваний факт: схоже, що до освоєння бюджетних грошей задля скупівлі карпатських земель на приватні фірми була причетна не тільки сім’я Каськіва, – але й родина інших, досі впливових і заможних українських політиків: Юлії і Сергія Льовочкіних.

Підтверджує цей зв’язок листування довірених осіб Льовочкіних, доступ до якого отримали журналісти OCCRP – Міжнародного центру дослідження корупції й організованої злочинності – і поділилися зі «Схемами». Оригінальність цього архіву вже була підтверджена фахівцями цієї організації, частина листів була опублікована у розслідуванні Грема Стека про зв’язок Льовочкіна і Пола Манафорта, американського лобіста і соратника 45-го президента США Дональда Трампа, який отримав термін у США за низкою звинувачень, в тому числі за приховану роботу на українських політиків із Партії регіонів.

Листування охоплює період із 2014 до 2016 року. З нього стає зрозуміло, що питаннями купівлі землі на Закарпатті вочевидь за виведені з кишень українців кошти займалися безпосередньо помічники й довірені особи Льовочкіних.

Схоже, що до освоєння бюджетних грошей задля скупівлі карпатських земель на приватні фірми була причетна й родина Льовочкіних

Так, 21 березня 2014 року один із листів надіслала Ірина Дирдіна. Вона ексдиректорка юридичної фірми «СіТіАр», якій, відповідно до декларацій Льовочкіних, політики довіряють управління своїми активами. Цей лист вона адресувала на ім’я іншої довіреної особи українських політиків – британця Чарльза Трегерна. Він же, як виявили в OCCRP, тримав частку Льовочкіних у латвійському банку і управляв їхніми рахунками. Другий адресат – його асистентка Александра Швеблік.

У листі було прохання переказати майже 215 тисяч євро від австрійської компанії Teleferic до української фірми «Боржава резорт холдінг» із призначенням «поповнення капіталу». При цьому в листі окремо зазначалось: «Гроші необхідні для придбання землі».

У листі було прохання переказати майже 215 тисяч євро від австрійської компанії Teleferic до української фірми «Боржава резорт холдінг» із призначенням «поповнення капіталу»

Через три дні Дирдіна отримала у відповідь лист із підтвердженням, що асистентка Трегерна займається оплатою.

Через три дні Дирдіна отримала у відповідь листа з підтвердженням, що асистентка Трегерна займається оплатою

Залучені також особисті помічники на той момент народної депутатки Юлії Льовочкіної. Зокрема, один із них, Сергій Ковалишин, у тому ж 2014 році в листі до британця Трегерна просить прискорити перерахунок коштів із австрійської Teleferic до підконтрольних українських компаній:

«Шановний Чарлі,

зробіть наступні платежі у грудні якомога швидше, будь ласка. Виплати повинні здійснюватися в доларах США відповідно до умов кредитних договорів.

Teleferic Holdings GmbH – Borzhava Development LLC – 4 588,00 USD

Teleferic Holdings GmbH – Borzhava Lend – 12 152,00 USD

З найкращими побажаннями,

Сергій»

У 2014 році тодішній особистий помічник Юлії Льовочкіної Сергій Ковалишин у листі до британця Трегерна просить прискорити перерахунок коштів із Teleferic до підконтрольних українських компаній

В імейлах з’являється згадка про «Ю.В.» – такі ж ініціали у Льовочкіної Юлії Володимирівни:

«Іро і Зореславо,

Роздрукуйте файл і покажіть Ю.В. Ми його надіслали Чарлі, сума з Ю.В. узгоджена, тільки треба було уточнити періоди (місяці) і технологію приходу грошей.

З повагою,

С.І.»

В імейлах з’являється згадка про «Ю.В.» – такі ж ініціали у Льовочкіної Юлії Володимирівни

У прикріпленому помічником файлі – таблиця із сумами грошей, які прямували з австрійської Teleferic до низки українських фірм. Загалом у той період – понад 200 тисяч доларів. Але це далеко не все.

Гроші від Teleferic Holdings продовжили надходити і у 2015, і у 2016 році – про це свідчать банківські платіжки, які також є у листуванні.

Гроші від Teleferic Holdings продовжили надходити і у 2015, і у 2016 році – про це свідчать банківські платіжки, які також є у листуванні

Зокрема, 18 лютого 2015 року Teleferic Holdings перерахував майже 78 тисяч євро фірмі «Боржава ленд», а також понад 41 тисячу євро фірмі «Боржава девелопмент». А 27 травня 2016 року Teleferic Holdings перерахував 11 тисяч євро фірмі «Боржава інвест».

«Схеми» зателефонували Ірині Дирдіній, щоб запитати про ці листи в неї особисто, утім, вона не захотіла говорити з журналістами.

– Ми робимо сюжет про гірськолижний курорт у Боржаві і хотіли б поставити вам декілька запитань.

– А я, на жаль, не зможу вам відповісти на жодні питання. До побачення, мені нема коли.

«Схеми» зателефонували Ірині Дирдіній, щоб запитати про ці листи в неї особисто, утім, вона не захотіла говорити з журналістами

Редакція також звернулася за коментарем до Сергія Ковалишина – колишнього помічника Юлії Льовочкіної.

– У нас є інформація, що ви займалися купівлею земель у Закарпатській області.

– Це помилкова інформація, я не знаю, про що ви говорите. Я в Закарпатській області буваю рідко, і в інших курортах. Я вже давно не працюю помічником і ніякими проєктами такими не займався. Я попрошу вас не телефонувати мені.

Редакція також звернулася за коментарем до Сергія Ковалишина – колишнього помічника Юлії Льовочкіної

У листуванні «Схеми» знайшли також презентацію проєкту гірськолижного курорту «Боржава» за часів Януковича.

У листуванні «Схеми» знайшли також презентацію проєкту гірськолижного курорту «Боржава» за часів Януковича

Тож невже Каськів освоював бюджетний ресурс під протекторатом і з безпосередньою участю Льовочкіних – однієї з досі найбільш впливових і багатих родин українського політикуму, афілійованих із проросійськими силами? Інше листування того періоду підтверджує: Каськів регулярно звітував Сергієві Льовочкіну, який тоді очолював Адміністрацію президента Януковича, і просив про сприяння «на найвищому рівні».

Інше листування того періоду підтверджує: Каськів регулярно звітував Сергієві Льовочкіну, який тоді очолював Адміністрацію президента Януковича

Серед іншого, Каськів просив про сприяння «на найвищому рівні»

Про роль Льовочкіних у цьому проєкті «Схеми» поцікавилися в самого Каськіва.

– Який стосунок до цього проєкту мали Сергій і Юлія Льовочкіни?

– Це взагалі ви мене заскочили цим питанням, це дуже складно… По-перше, чому воно до мене? По-друге, чого взагалі так воно стоїть?

– Тому, що у 2013 та 2014 році саме з офісу Юлії Льовочкіної відбувалася купівля землі під будівництво цього проєкту.

– Ви, напевно, сплутали мене з якоїсь спецслужбою, чи що, я навіть не знаю.

– А зараз вони мають якийсь стосунок до цього проєкту?

– Та скажіть, чого ви мене це запитуєте взагалі?

– Тому що ви були керівником Держінвестпроєкту.

– А як пов’язані ці речі? Я з великою повагою… Я на всі питання в цій країні відповісти поки що, на жаль, не можу. А як зможу, обов’язково відповім.

Про роль Льовочкіних у цьому проєкті «Схеми» поцікавилися в самого Каськіва

Також «Схеми» звернулися за коментарем до Сергія і Юлії Льовочкіних, але відповіді на час публікації матеріалу не отримали.

Чому українська влада має справу з Ляйтнером, чи знає, що австрієць, схоже, діє не самостійно, а пов’язаний із інтересами українських підприємливих політиків – Каськіва, і, як видається, і депутатів Льовочкіних? Невже Банкова не знає про природу набуття земель, описану вище, і що детективи намагаються довести злочин і повернути майно громаді? Чому проєктові дали хід, попри ці обставини?

У листопаді 2020 року в фірмі Masterconcept Гернота Ляйтнера повідомили, що в Україну надійшла партія гондол для канатного підйомника. Відповідно до даних митниці, і справді було імпортовано понад півтори сотні кабін.

У листопаді 2020 року в фірмі Masterconcept Гернота Ляйтнера повідомили, що в Україну надійшла партія гондол для канатного підйомника

«Схемам» вдалося зв’язатися з австрійським інвестором.

«Наш загальний інвестиційний план проєкту передбачає понад 40 мільйонів євро інвестицій до кінця 2023 року. В останні роки ми працюємо над створенням туристично значущого земельного банку в Закарпатській області, – розповів Гернот Ляйтнер журналістам. – Я був дуже здивований арештом активів, бо це приватна інвестиція, не пов’язана з відмиванням грошей. Ми належним чином приймемо ці, очевидно, політично вмотивовані звинувачення і доведемо, що це перший проєкт гірськолижного курорту в Україні, який розробляється належним чином».

Він також підтвердив, що є кінцевим бенефіціаром як австрійської Teleferic Holdings, так і словацької Carpathian Mountain Resort: «Я є кінцевим бенефіціаром. Ці компанії є частиною корпоративної структури мого проєкту (проєкт «Боржава») в Україні, а також будуть використовуватися для проєктів в інших країнах».

На запитання стосовно співпраці з Каськівим щодо проєкту «Боржава» австрієць відзначив: «Я запросив Владислава Каськіва стати радником проєкту на професійній основі. Ми мали успішний досвід роботи з ним і його командою, коли працювали для українського уряду над розробкою зимових Олімпійських ігор 2022 року. Вони чудово впоралися».

Також він підтвердив «Схемам», що знайомий із Юлією Льовочкіною: «Щодо питання про родину Льовочкіна. Я ніколи не зустрічався з Сергієм Льовочкіним. Проте я добре знайомий із Юлією Льовочкіною, з якою вперше познайомився у Відні в 2015 році. Зараз у нас є сталі ділові відносини протягом декількох років». (Повний текст відповіді інвестора можна переглянути тут)

«Схемам» також вдалося зв’язатися з австрійським інвестором Гернотом Ляйтнером

Редакція також звернулася до представників української влади, які були на тій самій нараді влітку 2020 року в Офісі президента, щоб дізнатись, якою має бути роль держави в цьому проєкті і що влада робитиме з закарпатськими землями. Адже, виходить, курорт планують звести на ділянках, придбаних приватними особами за бюджетні гроші і арештованих у рамках кримінальної справи. Ще й вочевидь збираються залучити для цього державні ресурси.

На цю тему «Схемам» вдалося поговорити з міністром захисту довкілля та природних ресурсів Романом Абрамовським.

– Був презентований проєкт, я висловив щодо нього свої такі застереження, що треба пройти всю процедуру, яка передбачена законодавством, зробити, в тому числі, оцінку впливу на довкілля, провести громадські обговорення і так далі.

– Коли планується провести оцінку впливу на довкілля?

– Ми не регулюємо ці питання, це залежить від інвестора.

– А яка роль держави і яка роль приватного інвестора у цьому проєкті?

– Я не так глибоко в цьому проєкті. Але, як зазвичай, таке державно-приватне партнерство полягає в тому, що держава забезпечує інфраструктуру, а інвестор забезпечує безпосередньо функціонал якогось там комплексу. Наскільки я знаю, дійсно, там є якісь земельні ділянки у інвестора викуплені, на мою думку.

Також «Схеми» поговорили з міністром захисту довкілля та природних ресурсів Романом Абрамовським

А що кажуть із цього приводу в Офісі президента? Чому, попри такий сумнівний спосіб набуття закарпатських земель у власність, на них усе одно планують побудувати гірськолижний курорт?

В ОП лише коротко зазначили у відповідь: «Станом на січень 2021 року уповноваженими відомствами опрацьовується комплекс питань щодо можливості залучення іноземних інвестицій у будівництво гірськолижного комплексу на території Пилипецької сільської ради та Воловецької селищної ради Закарпатської області і реалізації цього інвестиційного проєкту – високогірного всесезонного спортивно-туристичного екокластеру «Боржава». Наразі йдеться саме про залучення інвестицій, а не про проєкт державно-приватного партнерства. Весь переговорний процес українська сторона веде виключно із представником австрійської компанії Austrian Teleferic Holdings. Щодо інших ваших питань в Офісі президента на даний момент відсутня запитувана інформація».

«Ситуація не міняє того, як це все було зроблено, і ті самі фірми володіють земельними ділянками, які простягаються на Боржаві як залізниця – по всіх вершинах Боржави», – каже про це все активіст Олександр Пересоляк.

«Кошти, які були сплачені за ці ділянки, так само були отримані нечесним шляхом. Отримані із бюджету, через проєкти «Олімпійська надія» і низку державних підприємств, які виступали «прокладками» у виведенні за кордон і повернуті в Україну. Правильним шляхом, на мою думку, було б повернення цих земель у державну власність і прозоре оголошення конкурсу на будівництво гірськолижного курорту», – підсумував він.

Яка доля чекає на полонину Боржава? Чи вдасться детективам повернути державі ці землі або виведені гроші і домогтись відповідальності для причетних? І чи буде зрештою оголошений прозорий конкурс для залучення інвестицій на розвиток спортивно-туристичної інфраструктури Карпат?

«Схеми» продовжуватимуть уважно стежити за цією історією.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here